Натхнення. «День необлетілих споминів» — нова пісня на слова поетеси з Чернігова

Мені подобаються неповторні і проникливі пісні, які викликають цікаві роздуми, асоціації та мрії. Якщо це – сталося, отже пісня потрапила в душу і залишиться зі мною надовго, можливо, на все життя!

Саме так я сприймаю й нову українську кантату «Крила Симаргла» – прекрасну, вишукану, шляхетну, неймовірну та яскраву. Бо нічого подібного в нашому музичному та пісенному мистецтві досі не було. Тож я щиро дякую творцям цього унікального шедевру!

Передусім це народні поети України Тетяна та Сергій Дзюби, автори чарівних та глибоких віршів, котрі стали високодуховними та філософськими і водночас такими красивими, ніжними, справді, популярними піснями. Це – видатний наш композитор, Шевченківський лауреат, професор Олександр Яковчук, музика якого неперевершено окрилила слова.

Вражають і чудовий, божественно-янгольський спів Сергія Бортника (тенор) та Єлизавети Ліпітюк (сопрано), талановита гра Анатолія Вороб’я (флейта) й Анни Поліщук (фортепіано). Браво, друзі!

Також від усієї душі дякую звукорежисеру кантати Євгенію Жигуну та авторці прекрасних відеокліпів Надії Бойко. Молодці!

Дивуюся, як вдалося зібрати таку потужну, обдаровану і щиру команду однодумців та професіоналів своєї справи, котрі зуміли натхненно витворити це восьме диво світу.

Мені дуже сподобалися всі пісні кантати. Але найбільше причарували прекрасний вальс «Не питай, чи кохаю», несподівана, прониклива біблейська арія про Адама та Єву «І впаде яблуко», й розкішні пісні на осінню тематику: «Такої осені ще не було», «Пора дощів» і «День необлетілих споминів».

Взагалі, глибокий, оригінальний вірш Тетяни Дзюби називається «День поминання осені». Та, як на мене, «День необлетілих споминів» – напрочуд вдала назва для цієї пісні! Власне, я дуже люблю осінь, тому під отакі осінні, романтичні, натхненні пісні пригадую все хороше, що відбувається в моєму бутті, тож чудово відпочиваю і мрію. А потім стараюся втілити в реальному житті свої вимріяні бажання!

Для мене такі гарні, теплі, зворушливі спогади – цілющі. А гармонійне поєднання флейти і фортепіано в кантаті – як на мене, просто ідеальне. Тому хочеться послухати і щиросердно, благословенно помолитися Всевишньому. Я думаю, такими й повинні бути справжні пісні.

Вірш Тетяни Дзюби «День поминання осені», котрий став прекрасною піснею «День необлетілих споминів», наводжу повністю, в оригіналі.

Галина Леус

День поминання осені

Вона догоріла,

осінь,

пішла,

здригнувшись і

хруснувши

тонкими вікнами

неміцного

льоду.

 

Віддаленіла,

посіявши мертве

пожухле листя –

несправжні

гарячі світлячки,

що кличуть

не до тепла,

а в зиму.

 

Вже й білий сніговий хорт

пробіг,

сторожко дослухаючись

та принюхуючись,

торкаючись мокрим

прохолодним язиком

наших рук

та облич.

 

Жовті кленові

хрестики

під прозорою

слюдою калюж –

день поминання

осені,

день необлетілих

споминів…

 

А зима,

мов гидке каченя,

що ще не вбралося

в пір’я,

все намагається влізти

до спорожнілого

самотнього серця

природи.

 

А зима

проганяє з вішалки,

вичікуючи завмерле,

демісезонне пальто

і, наче старий акин,

захриплим голосом вітрів

заводить довгу

пісню.

Тетяна Дзюба

Ще цікаві публікації

Прокоментуйте